3 лютого вшановуємо Ктиторську ікону Божої матері
Свята Ктиторська ікона Пресвятої Богородиці була пожертвувана Афонському монастирю імператором Василієм Великим у IV столітті. Імператор вважався ктитором, тобто упорядником монастиря, звідки й назва ікони.
Ікона набула слави чудотворної, коли у 862 році араби напали на Святу Гору Афон з метою пограбування. Коли грабіжники були вже недалеко від Ватопеда, еклесіарх монастиря у сані ієродиякона сховав хрест і Ктиторську ікону у колодязі під помостом вівтаря храму, запаливши перед іконою свічку, і накрив колодязь мармуровою плитою врівень з помостом.
Ледве він встиг це зробити і почав тікати, як був схоплений, полонений арабами та вивезений на острів Крит.
Аж через довгих 70 років священик отримав свободу і повернувся на Афон. На місці монастиря Ватопед на нього чекали руїни, хоча навколо відроджувалося монастирське життя. Старець розповів монахам про свою схованку і попросив перевірити, чи лишилася цілою ікона.
Коли на вказаному місці знайшли та відкрили мармурову плиту, поглядам монахів відкрилося диво: ікона, хрест — і палаюча свічка.
Наразі ця ікона стоїть у вівтарі соборного храму, чому називається ще «Вівтарницею». Перед нею постійно горить свіча.
Також 3 лютого — день ще однієї Ватопедської ікони «Відрада» або «Втіха» .
Джерело: Е. Поселянин. Богоматерь. Описание Ее земной жизни и чудотворных икон [1914]
