«Український Пікассо» Олександр Богомазов. До 137-річчя з Дня народження
7 квітня 1880 року народився український графік і живописець, один з чільних представників українського й світового авангарду в живописі - Олександр Богомазов.
Практично одразу після смерті (3 червня 1930 року) ім'я та творчий доробок Олександра Богомазова було викреслено з історії радянського живопису.
Лише у середині 1960-х під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців.
Навчався в гімназії, потім, за наполяганням батька, — у Херсонському земському сільськогосподарському училищі. Заохочуваний рідним дядьком, ходив із ним на етюди.
Готувався вступати до Петербурзької академії мистецтв, але наважився 1902 року записатися до Київського художнього училища. Навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова, відвідував приватні студії в Москві. Жив і працював у Києві.
1913 — одружився із київською художницею Вандою Монастирською, яка була музою і життя і творчості митця. Саме їй присвятив він свій, написаний у Боярці, новаторський трактат «Живопис та елементи» (1913—1914).
1914 — разом з Олександрою Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце».
1919 — співробітник Всеукраїнського відділу мистецтва Народного комісаріату освіти УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.
1922—1930 — професор Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Серед учнів Петро Сабадиш. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 6, місце 2).
Загрузка...
